Шось про мої ходеньки тут таки зовсім нема. Треба почати розгрібати архіви. Тим часом пісенька й дуже крутий кліп. Тоталі рілейтед. Німці про Україну.
Шо-то напоминает какой-то дикий левак.
Англійці розповідають, що вони знають про Україну. Залишається тільки уявляти скільки розгублених підданців Малобританії було вирізано :)
Певна, що назвати мене патріоткою не можна. А вже на рахунок того, що не потрібно, то певна ще більше. Бо патріотизм таке поняття. Щонайменше, занадто ірраціональне та пафосне, як на мене. Я не прихильниця релігії, не тяжію перед мораллю, за мною не стоїть жодна ідеологія. У формуванні свого ставлення до країни, я керувалась суто особистими поривами. Основний мій порив — цікавість. А вона зазвичай й розповсюджується на те, що поруч. Народилась я в Україні. Тому значною моя цікавість розповсюджується на неї, а конкретно: на людей, міста, мову, літературу, музику, традиції, історію, повсякденність і так далі. Ось й виходить. Знаходиш щось цікавим, бо воно торкається тебе, дізнаєшся про нього різне, а потім зважуєш свою симпатію до цього. Я зважила, що Україна мені подобається. І ще один мій основний порив — це інтерес. Почнемо з того ж: народилась я в Україні і живу також тут, як й мої близькі. Квартира, подвір’я, вулиця, місто, країна й навіть мова та інтернет — це усе моя зона комфорту. А мій інтерес (звісно, це юнацька романтика) у тому, щоб ця зона комфорту була кращою, красивішою та якіснішою, як моїми зусиллями, так і інших. Я не ідеалізую Україну, вболіваю за її інтереси лише доти, доки вони адекватні та не суперечать моїм. І не так часто дивлюсь на щось з позиції українки. Це оптимальний варіант, бо як інакше? А в нас багато людей таки ж можуть інакше. Знаючи про свою країну мало, зустрічаючи її починання скептично, хоча переважно не переймаючись її долею, жаліються на свою у ній. «Якщо ти не будеш це любити, якщо всі не будуть це любити, то чого чекати? Якого тоді біса сидіти і кукурікати, яке воно поганюче, жлобське, хуторянське, шароварне? Це треба любити і в це треба вкладати, щоб воно трошки почало віддавати. Все дуже просто».
Who says Jews cannot be farmers
Spit in his eye who would so harm us
Dzhankoye, Dzhan, Dzhan, Dzhan
Раньше под Джанкоем находились сельскохозяйственные поселения Хе-Халуца, основанные Трумпельдором в 1919 г. В 1920-е там проходили расколы и обьединения, позже сионистские ивритские имена поселений были заменены на идишские. Во время Второй мировой решив использовать евреев на осенних полевых работах, немцы отложили уничтожение еврейских колхозников в районах Фрайдорфа, Джанкоя и Майфельда (бывший Хаклай) до конца 1941 г. Осенью–зимой 1941–42 гг. были уничтожены около семи тысяч евреев в Джанкое (в основном из еврейских колхозов) и неизвестное число во Фрайдорфском и Лариндорфском районах. 13 января 1942 г. были расстреляны 1512 евреев Майфельда и шести соседних еврейских колхозов. Позже остальных были расстреляны горские евреи из колхоза имени Шаумяна (март 1942 г.). 26 апреля 1942 г. Крым был «очищен от евреев».
